Лівійська революція – дітям від 3 років

Ви можете не займатись політикою, все одно політика займеться вами. Пересвідчуватись у справедливості  вислову відомого французького мислителя позаминулого сторіччя Шарля Монталамбера українцям доводиться мало не щодня. Так, палкі політичні ток-шоу та телерепортажі з протестів під Лук’янівським СІЗО давно замінили окремим нашим співвітчизникам латиноамериканські та російські серіали і навіть відтіснили на другий план думки, де б то купити дешеві харчі чи недорогий одяг; виборчі баталії все частіше переходять у площину справжніх сімейних сварок, а замість того, щоб дбати про вартість послуг двірника чи прибиральника сходової клітки, люди все більше переживають за те, чи не втратить, бува, Україна власну газотранспортну систему в обмін на зниження цін на імпортний газ. Ото вже точно: нам сонця не треба – нам партія світить, нам хліба не треба – роботу давай…

Не дивно, що загальна політизація українського суспільства не оминула і українських дітей. Адже чада пересічних українців також дивляться разом з батьками теленовини та чують сімейні розмови на найбільш цікаві теми, якими давно вже стали, чомусь, питання внутрішньої та зовнішньої політики. Втім, як виявляється, політизація дитинства не обмежується лишень цим. Як вдалося встановити кореспонденту «БРІЗу», її активно підживлюють виробники … дитячих іграшок, причому навіть не вітчизняні, а з країни, яка давно вже здобула славу найбільшого виробника не вельми якісного «ширвжитку», - Китайської Народної Республіки.

Так, мандруючи між стелажами одного з івано-франківських супермаркетів, автору цих рядків кинувся в вічі набір іграшок на військову тематику – один з багатьох подібних, яким китайські виробники пластмасових дитячих товарів просто таки завалили прилавки наших іграшкових і не дуже магазинів. Набір являє собою цілий пакунок іграшкових солдатиків, літаків, танків і тягачів з ракетами, а також різноманітного військового реманенту, як-от: стрілецька і холодна «зброя», прапори тощо – коротше все необхідне для того, щоб малюк, якому потрапить до рук такий набір, зміг відчути себе справжнім стратегом – головнокомандувачем усіх: сухопутних: як піших, так і механізованих, та повітряних сил. Власне, увагу привернув не сам набір, а зовнішній вигляд одного із солдатиків, який чітко проглядався крізь прозорий поліетилен пакету. На перший погляд нічого особливого: камуфляжна колористика «одягу», купа кишень, різного роду підсумки та інші модно-військові «прибамбаси» на поясному ремні – звичайний такий собі десантник чи боєць сил спеціальних операцій.

От тільки обличчя його викликало якісь неоднозначні думки: вкрите густою вугільно-чорною бородою, з зеленою пов’язкою навколо голови, надто вже нагадувало воно портрет такого собі польового командира непримиримої чеченської чи якоїсь іншої ісламської збройної опозиції.

В додачу тут же лежав «реквізит» польового командира: прапор … зелено-чорно-червоного кольору. Власне, для тих, хто не в курсі, поясню, що в перевернутому вигляді такий прапор нагадує той, що належить силам, які цьогоріч здійснили за підтримки країн Заходу збройний переворот у Великій Народній Лівійській Джемахерії, позбавили влади і жорстоко вбили багатолітнього лівійського лідера Муамара Каддафі.  Не вистачає лишень традиційних ісламських зірки та півмісяця.

Як зазначається на пакеті, іграшка має назву «Особлива місія» і гасло: «Наша місія – відчайдушна боротьба зі злом». На двох україномовних етикетках, наклеєних на пакет, зазначається, що вказаний товар передбачається для дітей від 3 років і старше і виготовлений в 2011 році у Китайській Народній Республіці компанією “Huada Toys Imp. & Exp. Trading Co Ltd.” згідно однієї етикетки та “Jia Yu Toy Trade Co Ltd.” згідно іншої.

Власне, політичне забарвлення подібні «військові» іграшки, а особливо зроблені у КНР, мали і раніше. Щоправда, раніше іграшкові військовики несли на собі кольори Китаю, США чи Великобританії. Останнім часом на іграшках, спеціально зроблених для країн колишнього СРСР, частенько красувалась символіка Російської Федерації і навіть України. «Опоненти» «хороших хлопців», якщо такі були, переважно зображувались із впізнавальними знаками німецького Вермахту. Тобто іграшкові супротивники визначались приналежністю до країн, які були визнаними супротивниками в історичному контексті.

Як бачимо, концепція іграшкових воєн змінилась із зміною концепції воєн справжніх. І новітніми героями іграшкових баталій стають не герої Сталінграду, Арденн чи Сайгона, а польові командири малих збройних конфліктів та інтернет-революцій.