Руслан Краплич: збір коштів на лікування хворих родичів може спричинити серйозні проблеми з податковою

Громадяни України, яких доля змусила збирати пожертви для лікування важко хворих родичів, відкривши для цього приватні рахунки у банках, ризикують мати за 2 – 3 роки дуже серйозні проблеми з фіскальними органами, - переконаний відмий фахівець з фандрайзингу і благодійництва, екс-керівник Антикризової гуманітарної програми Міжнародного фонду «Відродження», співредактор журналу «Вісник благодійництва» Руслан Краплич. Свою позицію з даного приводу експерт висловив під час засідання круглого столу з питань взаємодії мас-медіа та благодійних організацій, який відбувся сьогодні в Івано-Франківську з ініціативи БО «Мій край».

«Люди заводять рахунки як фізичні особи. – пояснює пан Краплич, - Особа є платником податку. Банк змушений подавати звітність в податкові органи про будь-які доходи особи, які надходять на рахунки фізичної особи. Це означає, що громадянин зобов’язаний сплатити податки і подати в органи Державної податкової служби декларацію про отримані ним доходи. Якщо він не подав таку декларацію і не сплатив доходи, то навіть якщо це одразу не виявиться, проте рано чи пізно в податковій буде проведено аудит і виявиться, що така людина є злочинцем – злісним неплатником податків».

При цьому, як стверджує експерт, найгірше полягає в тому, що така проблема може виплисти не одразу, а через два чи три роки. Тоді такому по неволі «злісному неплатнику податку» доведеться сплатити не лише суму несплаченого податку, яка, зважаючи на вартість закордонного лікування важких хворіб, при ставці оподаткування, за словами пана Карплича, 18% виявиться чималою, а ще й сплатити величезний штраф і чималу пеню за кожен прострочений день після граничного терміну сплати податку.

Відтак, на думку екс-керівника Антикризової гуманітарної програми МФВ, найкращим виходом для людей, які хочуть врятувати важкохворих родичів, є звернення до благодійних фондів, які одні лише мають право збирати кошти на благодійну допомогу і в тому числі для конкретних людей, не сплачуючи при цьому податок. «Так, рівненська Благодійна фундація ім. Князів Острозьких, - розповідає Р.Краплич, - ще три роки тому не допомагала жодній людині у зборі коштів на лікування. Проте потім, зваживши на кількість таких людей і проблеми, які у них потім виникали, коли люди після сплати податків та штрафів продавали все і залишались практично голі на вулиці, змінила свою позицію. І тепер, як тільки у ЗМІ з’являється публікація про те, що хтось відкриває приватний рахунок, фахівці Фундації пропонують йому збирати кошти через їхній благодійний фонд».

Втім, як стверджує гість, тут є один момент. Відповідно до Закону, благодійні фонди мають право залишати до 20 % зібраних благодійних коштів для себе – на потреби так званого ендавменту – недоторканого капіталу, який фонд може інвестувати у бізнес-проекти.

Тож напевно іноді краще заплатити державі податок, який в деяких випадках може виявитися меншим, ніж кошти на оплату «послуг» благодійного фонду.